Как прекрасен вечер!!!!!:-):-):-):-)
понедельник, 17 ноября 2014 г.
пятница, 31 октября 2014 г.
Роздуми про свою творчість!
Кожного дня я себе запитую:Що я роблю на цій Землі?Де Я?Чому я тут?Хто я для себе, хто я для оточуючих?Все життя нас вчать, як нам жити, що вдягати, етикет, релігія, навязують свій погляд, і цим вони забирають у нас можливість бути особистістю, вони роблять нас слабкими, щоб потім нами маніпулювати!Я зрозуміла! Я бажаю простору та світла, я хочу бути вільною, від повсякденності та одноманітності! Кожного разу коли я беру до рук пензля та спрямовую свій погляд на полотно, цієї ж митті у мене на обличчі зявляється посмішка, зупиняється час і я знаходжусь одночасно в минулому, теперішньому та майбутньому! Я занурююсь в друге життя, життя без правил та забобонів! Я сама вирішую що буде зображено на полотні,що буде в моему житті!В них все мое життя, минуле, теперишнє і майбутнє, реальне й нереальне!Я тут, я в них, вони є книгою мого життя! На них дивлюсь я тихо не рухливо, я марю ними в ранці і в ночі.Вони приходять в сердце, в розум, а руки їх народжують в ночі!В них я, та все моє життя! Є в них печаль та каяття, є правда світу та любов моя!Вони з душею, як і я, вони проходять крізь віка!!! Я так люблю про них писати, та тихим вечером все пензлем відтворювати...Вони зі мной відверті, чисті як сльоза, я можу вічно з ними розмовляти! Вони відмінні слухачі!!!Боце все діти, діти всі мої!!!
http://kaduba-fayti.com.ua/
четверг, 16 октября 2014 г.
пятница, 30 мая 2014 г.
понедельник, 3 февраля 2014 г.
четверг, 16 января 2014 г.
Им проще ныть и сваливать всё на других, винить страну и государство
Родителей что рано разошлись...
Преподавателей, директоров, погоду
В конце концов и Бога, но не себя, нет не себя...
Им просто лень...
Они не будут над собой трудиться...
Ведь есть уже давно придуманы слова( Я такой какой есть и любите меня таким какой я есть ) и всё, это уже судьба...
Ох как это глупо и примитивно...
А где они потом спустя года. и кто они потом спустя века
А я скажу, они не где, они некто, они простая пустота...
Лишь алкоголь и никотин им верные друзья...
Родителей что рано разошлись...
Преподавателей, директоров, погоду
В конце концов и Бога, но не себя, нет не себя...
Им просто лень...
Они не будут над собой трудиться...
Ведь есть уже давно придуманы слова( Я такой какой есть и любите меня таким какой я есть ) и всё, это уже судьба...
Ох как это глупо и примитивно...
А где они потом спустя года. и кто они потом спустя века
А я скажу, они не где, они некто, они простая пустота...
Лишь алкоголь и никотин им верные друзья...
Подписаться на:
Комментарии (Atom)





